+380939277727 office@eurocbam.com

CBAM та волатильність: Енергетична криза та ціна декарбонізації

Кві 9, 2026 | CBAM

Steam rises from the cooling towers of Germany's Jänschwalde lignite-fired power plant, operated by Lausitz Energie Bergbau A

Енергетична криза, що вразила світові ринки, створює значні виклики для промисловості, посилюючи тиск на собівартість виробництва та імпорту. В умовах зростання цін на енергоносії, волатильність на ринку квот EU ETS (Системи торгівлі викидами Європейського Союзу) набуває особливого значення, адже вона безпосередньо впливає на вартість CBAM (Механізму коригування вуглецевих кордонів) сертифікатів. Це створює складний ландшафт для компаній, що експортують продукцію до ЄС, змушуючи їх переглядати свої стратегії декарбонізації та управління ризиками.

Введення CBAM, що повноцінно запрацює з 1 січня 2026 року, має на меті протидіяти «витоку вуглецю» (carbon leakage), коли виробництво з високими викидами переноситься за межі ЄС, щоб уникнути внутрішніх вуглецевих зборів (джерело [8], [9]). Цей механізм вимагає від імпортерів до ЄС купувати CBAM-сертифікати, вартість яких прив’язана до ціни квот EU ETS (джерело [10], [13]). Таким чином, коливання на енергетичних ринках, що відображаються у цінах на квоти, безпосередньо трансформуються у збільшення або зменшення імпортних витрат для промисловості, що постачає товари до Європейського Союзу.

Ця динаміка створює додатковий рівень складності для планування та бюджетування, особливо для енергоємних секторів, таких як виробництво сталі, цементу, алюмінію, добрив, електроенергії та водню джерело. Розуміння взаємозв’язку між енергетичною кризою, цінами на EU ETS та вартістю CBAM-сертифікатів є критично важливим для забезпечення конкурентоспроможності та стабільності ланцюгів постачання в умовах нової кліматичної політики ЄС.

Як енергетична криза впливає на ціни квот EU ETS?

Енергетична криза, спричинена різними факторами, такими як геополітичні події та порушення поставок, призводить до зростання цін на традиційні енергоносії, що, своєю чергою, впливає на динаміку ринку квот EU ETS. Коли ціни на природний газ або електроенергію зростають, промислові підприємства та електростанції, що використовують викопне паливо, можуть зіткнутися зі збільшенням експлуатаційних витрат (джерело [5], [6]). Це створює тиск на попит та пропозицію квот на викиди вуглецю.

У періоди високих цін на енергію, компанії можуть бути змушені скорочувати виробництво або переходити на менш ефективні, але доступніші види палива, що може збільшити їхні викиди джерело. Це, своєю чергою, підвищує попит на квоти EU ETS, оскільки кожна тонна викидів CO2 повинна бути покрита відповідною квотою (джерело [10], [13]). Як наслідок, ціни на квоти EU ETS зростають, що було помічено у другому кварталі 2026 року, коли офіційна ціна CBAM-сертифіката становила €75.28/тCO₂e, базуючись на середньозважених аукціонних цінах EU ETS джерело. Це підкреслює прямий зв’язок між нестабільністю енергетичного ринку та вартістю вуглецевих дозволів.

Волатильність EU ETS та прямий вплив на вартість CBAM-сертифікатів

Вартість CBAM-сертифікатів безпосередньо залежить від цін на квоти EU ETS, що робить імпортерів вразливими до коливань на європейському вуглецевому ринку. Згідно з регуляторними положеннями, ціни на CBAM-сертифікати відстежуватимуть середньозважену ціну аукціонів EU ETS, забезпечуючи еквівалентність вуглецевих витрат для імпортних товарів та продукції виробників ЄС джерело. Це означає, що будь-яке значне зростання цін на квоти EU ETS негайно призведе до подорожчання CBAM-сертифікатів, збільшуючи фінансове навантаження на імпортерів.

Наприклад, якщо ціна на квоти EU ETS зростає через високий попит або обмежену пропозицію, імпортери, що постачають сталь, цемент, алюміній, добрива, електроенергію та водень до ЄС, будуть змушені платити більше за кожен CBAM-сертифікат (джерело [11], [12]). Це створює невизначеність для планування бізнесу та може вплинути на конкурентоспроможність імпортної продукції на європейському ринку. Механізм CBAM покликаний стимулювати декарбонізацію за межами ЄС, але волатильність цін на вуглець може ускладнити цей процес, створюючи додаткові фінансові бар’єри джерело. Детальніше про ці виклики можна дізнатися в статті “CBAM: Вуглецеві компенсації та економічні виклики”.

Як промисловість адаптується до зростаючих імпортних витрат?

Промисловість, яка експортує до ЄС, змушена шукати шляхи адаптації до зростаючих імпортних витрат, викликаних волатильністю цін на CBAM-сертифікати. Одним з ключових напрямків є інтенсифікація зусиль з декарбонізації виробничих процесів. Зниження обсягів вбудованих викидів CO2 у продукції дозволяє зменшити кількість необхідних CBAM-сертифікатів, тим самим мінімізуючи вплив високих цін на них (джерело [9], [14]). Це вимагає інвестицій у нові технології, енергоефективність та перехід на відновлювані джерела енергії.

Європейська Комісія, усвідомлюючи тиск на промисловість, прагне пом’якшити вплив механізму ETS, щоб полегшити тягар для компаній (джерело [1], [2]). Це може включати інвестиції у низьковуглецеві галузі та поступову відмову від безкоштовних квот для деяких секторів, що поступово переходить на CBAM (джерело [2], [8]). Однак, для імпортерів, які не є частиною європейської системи, єдиним ефективним способом зниження витрат залишається активна декарбонізація. Це підтверджує, що CBAM є потужним стимулом для глобальної декарбонізації як нового вектора у світовій торгівлі.

Стратегії управління ризиками в умовах цінової нестабільності

Для ефективного функціонування в умовах цінової нестабільності CBAM-сертифікатів, компанії розробляють різноманітні стратегії управління ризиками. Це включає в себе не тільки технічну декарбонізацію, але й фінансове планування та хеджування. Моніторинг цін на квоти EU ETS стає невід’ємною частиною бізнес-аналітики, дозволяючи прогнозувати потенційні витрати на CBAM-сертифікати та коригувати цінову політику продукції джерело.

Крім того, компанії можуть розглядати можливість укладання довгострокових контрактів на постачання “зеленої” енергії або сировини з низьким вуглецевим слідом, щоб зафіксувати витрати та зменшити залежність від коливань ринку. Це також може включати інвестиції у власні проекти з відновлюваної енергетики або участь у програмах з компенсації викидів. Зміни в політиці ЄС, такі як розширення ETS на деякі авіарейси з 2029 року джерело, вказують на подальшу інтеграцію вуглецевого ціноутворення в різні сектори економіки, що вимагає від бізнесу гнучкості та проактивності у стратегіях декарбонізації.

Аналітичний висновок:

Взаємозв’язок між енергетичною кризою, зростанням цін на квоти EU ETS та вартістю CBAM-сертифікатів є складною динамікою, що формує нові економічні реалії для промисловості, яка експортує до Європейського Союзу. Волатильність енергетичних ринків безпосередньо трансформується у вартість вуглецевих зобов’язань, змушуючи компанії інвестувати у декарбонізацію та розробляти нові стратегії управління ризиками. Ефективність цих стратегій визначатиме конкурентоспроможність імпортерів в умовах посилення кліматичної політики ЄС та глобального прагнення до зниження вуглецевого сліду.

Джерела