+380939277727 office@eurocbam.com

Верифікація CBAM: Наріжний камінь для українських експортерів

Кві 9, 2026 | CBAM

A customs officer in a uniform is examining a stack of documents and a digital tablet on a desk at a border checkpoint, with

Запровадження Механізму коригування вуглецю на кордоні (CBAM) Європейським Союзом кардинально змінює правила гри для неєвропейських експортерів, які прагнуть зберегти свій доступ до ринку ЄС. Це не просто новий регуляторний бар’єр, а фундаментальний зсув у парадигмі міжнародної торгівлі, де вуглецевий слід продукції стає таким же критичним фактором конкурентоспроможності, як і ціна чи логістика джерело. Для українських експортерів, які традиційно орієнтовані на європейський ринок, розуміння та адаптація до вимог верифікації CBAM є імперативом, що визначатиме їхнє економічне майбутнє.

CBAM вимагає від імпортерів в ЄС подавати щорічні декларації, які ґрунтуються на даних про фактичні верифіковані викиди або на стандартних значеннях джерело. Вибір цього методу декларації безпосередньо впливає на конкурентоспроможність експортера на європейському ринку джерело. З 2028 року, коли фактор CBAM зросте з 10% до 48,5%, експортери, які не матимуть верифікованих даних або не зможуть продемонструвати нижчі фактичні викиди, зіткнуться зі структурно неконкурентною позицією на ринках ЄС джерело. Це підкреслює нагальну потребу розпочати підготовку до вимог 2028 року вже у 2026 році джерело.

Хто може бути акредитованим верифікатором для CBAM?

Акредитовані верифікатори відіграють центральну роль у системі CBAM, забезпечуючи достовірність даних про вбудовані викиди. Верифікація фактичних викидів має здійснюватися незалежними верифікаторами, які акредитовані відповідно до встановлених процедур джерело.

Організація, що прагне отримати акредитацію як верифікатор CBAM, повинна продемонструвати свою компетентність, незалежність, неупередженість, організаційну структуру та процедури, необхідні для відповідної сфери діяльності CBAM джерело. Це забезпечує високий рівень довіри до верифікованих даних. Зазначені вимоги до акредитації є стандартизованими та спрямовані на уникнення конфлікту інтересів, гарантуючи об’єктивність оцінки. Таким чином, незалежність верифікатора є ключовим елементом для забезпечення прозорості та надійності всієї системи.

Процедура верифікації звітів про вбудовані викиди

Процедура верифікації є критично важливою для підтвердження обсягу вбудованих викидів продукції. Вона передбачає ретельну перевірку даних, наданих виробником, щодо викидів парникових газів, пов’язаних з виробництвом товарів, що експортуються до ЄС.

Імпортери в ЄС можуть декларувати вбудовані викиди двома способами: використовуючи верифіковані фактичні значення викидів, надані виробником, або покладаючись на стандартні значення, опубліковані Комісією джерело. Вибір першого варіанту вимагає наявності верифікаційного звіту, який підтверджує достовірність заявлених даних. Це означає, що виробники, особливо українські експортери, повинні бути готові до збору та систематизації деталізованої інформації про свої виробничі процеси та відповідні викиди. Процес верифікації включає аудит методології розрахунку викидів, збір первинних даних, перевірку їхньої повноти та точності, а також оцінку відповідності встановленим стандартам. Забезпечення прозорості та достовірності цих даних є фундаментальним для успішного функціонування CBAM.

Вимоги до документації для українських експортерів

Для українських експортерів, які прагнуть відповідати вимогам CBAM, належна підготовка документації є ключовим елементом. Це стосується не лише збору даних, а й їхньої структурованої подачі для верифікації та декларування.

Згідно зі змінами, внесеними до Статті 6 Регламенту (ЄС) 2025/2083, декларація імпортера повинна містити такі дані: загальну кількість імпортованих товарів CBAM протягом календарного року за типом товару та країною походження, загальні питомі вбудовані викиди на тип товару та країну походження в тоннах CO₂-еквіваленту на тонну (tCO₂e/t), загальну кількість сертифікатів CBAM, які необхідно здати після всіх коригувань, заявлені вирахування ціни на вуглець згідно зі Статтею 9 з підтверджуючою документацією, посилання на звіти про верифікацію для фактичних значень викидів, а також розрахунок коригування безкоштовних квот ETS (SEFA) джерело. Вирахування згідно зі Статтею 9 застосовується, якщо виробнича установка за межами ЄС фактично сплатила юридично обов’язкову ціну за вуглець за конкретні вбудовані викиди експортованих товарів джерело. Це вимагає від українських виробників не тільки розрахунку власних викидів, а й підтвердження будь-яких сплачених вуглецевих зборів у країні походження. Дані на рівні продукції, що пов’язують митні записи, обсяги, постачальників, виробничі установки, значення викидів та підтверджуючу документацію, є критично важливими джерело. Українським експортерам необхідно інтегрувати системи збору та управління даними, щоб забезпечити точність та доступність всієї необхідної інформації. Це може включати інвестиції в нові технології та процеси для моніторингу та звітності про викиди парникових газів. Як зазначалося, конкурентоспроможність українських експортерів на ринку ЄС буде все більше залежати від вуглецевої ефективності, впровадження сучасних виробничих технологій та здатності верифікувати екологічні показники продукції джерело.

Стратегічна адаптація українських експортерів до CBAM

Українські експортери стикаються зі значними викликами, але й можливостями у зв’язку з впровадженням CBAM. Адаптація до нових правил вимагає не лише технічної готовності до верифікації викидів, а й стратегічного переосмислення виробничих процесів та бізнес-моделей. З 2028 року, коли вплив CBAM стане суттєвим, експортери без верифікованих даних або з високими фактичними викидами зіткнуться з неконкурентоспроможністю джерело. Це спонукає до інвестицій у декарбонізацію виробництва вже зараз.

Успішна адаптація до CBAM вимагатиме від українських компаній не лише відповідності вимогам верифікації, а й активної роботи над зниженням вуглецевого сліду своєї продукції. Це може включати перехід на більш чисті джерела енергії, оптимізацію виробничих процесів, впровадження енергоефективних технологій та використання вторинної сировини. Державна підтримка, подібна до тієї, що розглядається в Індії для відшкодування витрат на сертифікацію та верифікацію CBAM для малих та середніх експортерів сталі джерело, могла б значно полегшити тягар для українських підприємств. Такий підхід допоможе зберегти конкурентоспроможність української продукції на європейському ринку та інтегрувати вітчизняну економіку в зелений перехід ЄС. CBAM та глобальна торгівля: декарбонізація як новий вектор є незворотним процесом, і Україна має всі шанси стати його активним учасником.

Джерела