CBAM: Інтеграція вуглецевих вимог у торговельні угоди ЄС

Європейський Союз активно переформатовує свою торговельну політику, інтегруючи амбітні кліматичні цілі у нові Угоди про вільну торгівлю (FTA). Цей стратегічний крок є прямою відповіддю на впровадження Механізму коригування вуглецевих кордонів (CBAM), який покликаний забезпечити справедливе ціноутворення на викиди вуглецю для імпортованих товарів і вирівняти умови конкуренції між європейськими виробниками, що сплачують за викиди в рамках Системи торгівлі викидами ЄС (EU ETS), та імпортерами з третіх країн.

CBAM є ключовим елементом пакету ЄС «Fit for 55» і вимагає від компаній, що імпортують вуглецево-інтенсивні товари до ЄС, купувати CBAM-сертифікати. Ці сертифікати покривають різницю між ціною на вуглець, сплаченою в країні походження, та ціною дозволів у EU ETS. Механізм охоплює такі сектори, як сталь, залізо, алюміній, цемент, добрива, електроенергія та водень. З 1 січня 2026 року CBAM перейшов у регуляторну фазу після перехідного періоду, що завершився 31 грудня 2025 року.^[2] Інтеграція вуглецевих вимог у торговельні угоди відображає прагнення ЄС не лише декарбонізувати власну економіку, а й стимулювати аналогічні процеси у глобальному масштабі.

Як CBAM впливає на торговельні відносини ЄС?

CBAM змінює парадигму торговельних відносин ЄС, перетворюючи кліматичну політику на невід'ємну частину міжнародних економічних домовленостей. Механізм спрямований на запобігання «витоку вуглецю» — ситуації, коли виробництво переноситься з країн з жорсткими кліматичними нормами до країн з менш суворими, що призводить до зростання глобальних викидів. Завдяки CBAM імпортовані товари з третіх країн, які досі могли потрапляти на ринок ЄС без порівнянних витрат на CO₂, тепер стикаються з вимогами щодо компенсації вуглецевих викидів. Це створює рівні умови для європейських та іноземних виробників, стимулюючи декарбонізацію по всьому світу.

Сертифікати CBAM є основним інструментом механізму. Їх необхідно купувати та здавати для певної частки вбудованих викидів CO₂ у імпортованих товарах, щоб зрівняти імпорт з товарами, виробленими в Європі, які підпадають під європейську систему торгівлі викидами. Це спонукає торговельних партнерів ЄС до впровадження власних механізмів ціноутворення на вуглець або до інвестицій у зелені технології для зниження емісій. У відповідь на це деякі країни, наприклад Велика Британія, вже планують запровадити власну CBAM-систему з 1 січня 2027 року, включаючи обов'язкову реєстрацію для імпорту понад 50 000 фунтів стерлінгів. Це свідчить про глобальний ефект доміно, викликаний політикою ЄС.

Які екологічні положення інтегруються в нові FTA?

Нові Угоди про вільну торгівлю (FTA) ЄС все частіше включають розширені екологічні положення, які виходять за рамки традиційних торговельних бар'єрів. Ці положення не лише відображають зобов'язання ЄС щодо боротьби зі зміною клімату, а й створюють нові стандарти для глобальної торгівлі. Центральне місце в цих положеннях займає вимога щодо прозорості та звітності про вуглецеві викиди: компанії, що імпортують товари до ЄС, зобов'язані звітувати про вбудовані викиди CO₂ у своїй продукції, а згодом — купувати відповідні CBAM-сертифікати.

Крім прямого механізму CBAM, ЄС активно просуває інтеграцію таких аспектів:

• Стійке управління ресурсами — зобов'язання щодо раціонального використання природних ресурсів та захисту біорізноманіття.
• Національні системи ціноутворення на вуглець — ЄС заохочує торговельних партнерів створювати власні механізми, які можуть бути визнані еквівалентними EU ETS та зменшити CBAM-зобов'язання.
• Зелені технології та інновації — угоди можуть включати положення про співпрацю у сфері розвитку та впровадження екологічно чистих технологій.
• Моніторинг та верифікація — посилений контроль та незалежна верифікація даних про викиди, критично важливі для функціонування CBAM.
• Запобігання «витоку вуглецю» — спільна відповідальність за уникнення переміщення вуглецево-інтенсивного виробництва до юрисдикцій з менш суворими екологічними стандартами.

Ці екологічні положення не лише спрямовані на досягнення кліматичних цілей, а й слугують інструментом для забезпечення конкурентоспроможності європейської промисловості та стимулювання глобальної декарбонізації.

Які виклики стоять перед торговельними партнерами ЄС?

Торговельні партнери ЄС стикаються зі значними викликами, адаптуючись до нових екологічних вимог, інтегрованих у FTA та CBAM. Одним із головних викликів є необхідність збору та звітування про точні дані щодо вбудованих викидів CO₂ у продукції. Для багатьох компаній за межами ЄС це вимагає значних інвестицій у системи моніторингу, звітності та верифікації (MRV). Цей процес залишається складним, особливо для малих та середніх підприємств.

Другим значним викликом є фінансове навантаження, пов'язане з придбанням CBAM-сертифікатів. Ціна сертифікатів прив'язана до ціни дозволів у EU ETS, що може значно збільшити собівартість імпортованої продукції. Це створює тиск на компанії, змушуючи їх або інвестувати у декарбонізацію виробництва, або перекладати додаткові витрати на споживачів — особливо для таких вуглецево-інтенсивних секторів, як сталь, цемент та добрива.

Існує й ризик адміністративного навантаження. Деякі критики вже називають CBAM «бюрократичним монстром»,^[7] хоча реформи спрямовані на звільнення 91% компаній від надмірної бюрократії.^[6] Для імпортерів в ЄС, які є зареєстрованими CBAM-декларантами, зобов'язання все одно виникає — воно вимірюється перевіреними вбудованими викидами імпортованих товарів. Ще одним аспектом є потенційне розширення сфери застосування CBAM на нові категорії товарів, такі як машини, автозапчастини та побутова техніка.^[9]

Яка роль міжнародного співробітництва у декарбонізації?

Міжнародне співробітництво відіграє вирішальну роль у успішній реалізації CBAM та ширших цілей декарбонізації промисловості. ЄС визнає, що односторонні дії, хоч і необхідні, не можуть повністю вирішити проблему глобальних викидів. Тому Угоди про вільну торгівлю (FTA) стають платформою для обміну досвідом, технологіями та найкращими практиками у сфері скорочення вуглецевих викидів.

ЄС активно заохочує торговельних партнерів до впровадження власних систем ціноутворення на вуглець. Якщо країна-експортер має внутрішній механізм ціноутворення на вуглець, що визнається ЄС еквівалентним EU ETS, то частина або всі CBAM-зобов'язання можуть бути зменшені. Це створює сильний стимул для країн-партнерів до розробки та імплементації ефективних кліматичних політик.

Створення прозорих та взаємовизнаних механізмів звітності та верифікації є ключовим для уникнення торговельних суперечок та забезпечення справедливості CBAM. Без тісної співпраці між країнами ризик «витоку вуглецю» та фрагментації глобального вуглецевого ринку залишатиметься значним.

Інтеграція вуглецевих вимог у торговельні угоди ЄС є стратегічним кроком, який переформатовує глобальну торговельну архітектуру. CBAM виступає каталізатором цих змін, змушуючи торговельних партнерів ЄС адаптуватися до нових екологічних стандартів. У довгостроковій перспективі така політика ЄС може призвести до формування більш стійкої та екологічно відповідальної глобальної економіки, де вуглецеві витрати враховуються на кожному етапі виробничого ланцюга.

Джерела

• [1] CBAM: Warum der „Zoll auf CO₂" Lieferketten, Einkauf und den EU-Emissionshandel neu ordnet
• [2] DEHSt — CBAM Certificates (definitive regime 2026)
• [3] Konsultation zum CO2-Grenzausgleichsmechanismus (CBAM)
• [4] DEHSt — Carbon border adjustment mechanism (CBAM)
• [5] CBAM-Regelphase: Wie es nach der Zulassung weitergeht — PwC Deutschland
• [6] CBAM-Reform: 91 Prozent der Unternehmen von Bürokratie befreit
• [7] Der neueste EU-Klimaschutz-Versuch schafft ein Bürokratie-Monster
• [8] SAP stellt durchgängige Lösung für berichtspflichtige CBAM-Anmelder vor
• [9] CO2-Grenzausgleich: EU erweitert CBAM auf 180 weitere Produkte